Тільки ти змогла несамовито закохати,
як меч з отрутою у тіло ввійти.
І бути в серці частинкою назавжди.
А ключ від нього в себе заховати.
Ти вміла гарно про життя говорити,
про те,що так хотіла в ньому змінити.
А я завжди буду твої слова кохати,
і моє серце більше не спинити,не вбити.
Ти була квіткою на моєму полі.
Цвіла одна-однісінька у глибині душі.
На перекір всілякій волі, дивної долі,
виросла глибоко в серці,в чорній імлі.
Ти вміла щиро, без пафосу сміятись,
і зовсім не помічати закоханості оточення.
В ліжку до самого ранку,без втоми кохатись.
Це призводило до легкого запаморочення.
Тільки ти вірила у зовсім неможливе,
даючи надію і зовсім недовірливим.
Тільки ти стала моїм життям правдивим,
Тільки ти стала чимось найкращим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558912
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: tarastm95