У пам’яті моїй турботи сіють
Розгублені, знечулені слова,
Ці спогади нікчемні не зігріють,
Від них лише надія пропада…
Заплутані, завіяні ми люди
Із домішками зваблених торкань,
Не чути б нам ніколи пересудів
І не сприймати інших нарікань…
Замучені турботами всі ночі,
Без спокою минає кожен день,
Хто поряд бути назавжди захоче?
Ми сповнені туманами лишень…
Звільнитися із вічного полону
Ми вічно тільки прагнули усі,
Спалити б цю останню перепону,
Що виросла у нашій голові…
19.01.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558923
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: Lee Olherson