Танець живих морів ( напівіронічне)

Сідниці,немовби  півкулі  планет,
і  перса  ненароком,ніби  жартома,
Розбудять  серед  ночі:хто  ти?  де?
Пора,вставай-закінчилась  зима!

Пора,починати  літо,
Пора  починати  спеку.
Покажи,як  ти  вмієш  горіти,
Гайда  шукати  власну  Мекку

Шляхами  дотиків  і  першовідкриттів
Розчинимось  у  пристрасті  без  слів:
На  вулиці  розбитих  ліхтарів,
Почнуться  танці  двох  живих  морів:

Вином  п*янким  просочиться  у  кров
Солодка  медоносність  живота,
Дражнитиме  по  колу  знов  і  знов,
Міситиме,допоки  врешті  та,

Що  править  бал  не  скаже:"Досить!",
Замучена  трудами  від  кохань,
Допоки  під*яремний  не  попросить
Замкнути  цикли  стогонів-бажань.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558956
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: Той,що воює з вітряками