Не чекай в лютневу заметіль,
Теплого та сонячного вітру,
І від тих, хто за рахунок війн,
Завжди жив, усмішки не зустріти.
Є, звичайно, й третя сторона,
Що завжди стурбована конфліктом,
Річ її "на камеру" пряма,
Та насправді всих штовхає ліктем.
Мирне сонце ще зігріє нас,
Час настане - хмари розійдуться,
Тільки де він? Де ж той мирний час?
Скільки ще солдат не повернуться?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558999
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: Alex-dr_7(tericon)