Ангел душі із мертвих виймає

Погода  мінлива  на  східній  війні:
"Смерч",  "ураган"  та  "град"  доконає.
Зашарпані  крила  і  шати  в  крові  -
Ангел  душі  із  мертвих  виймає.

Тіло  бійця  догорає  від  "граду"-
Не  впізнати  родині  кровинки.
Душа  не  дає  у  нім  собі  раду  -
Ангел  душу  бере,  як  дитинку.

Вибух  і  тіло  впало  в  окоп.
Кличе  душа  під  завалом:"-сюди!"
Ангел  хутчіше  до  обличчя  підкоп:
"  -  На,  сину,  випий,  живої  води!"

Матір  його  поселилась  в  ікони.
Бога  волочить  за  поли  щодня.
Її  любові  безмежні  кордони
Рятує  з  пекла  доросле  дитя.

Душі  колише,  в  обійми  згортає:
"-  З  пекла  дорога  пряма  вам  у  рай."
Як  колискову  блаженний  співає:
"-До  ласки  прийми,  Святий  Миколай."

Мати  ростила  -  війна  забирає.
Найкращі  хлопці  в  качі  лягають.
"Герої  не  вмирають!"  -  люд  гукає.
Душі  до  раю,  чергу  займають.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559102
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: олена гай