Моя неспішна ніжна амазонка,
Будує у мені нові світи.
Шукає у мені слабинки і підкопи
І творить у мені нові ходи.
Моя солодка-світла і буденна:
торкає небо ніжністю грудей,
Розпалює сонця в мені щоденно
Обрядами намолених ночей!
Вона виймає душу з мене,
Щоб потім знову покласти назад.
Вона- щось явно незбагненне,
У ній спокуси всіх принад
З часів напевно ще ведичних,
А може навіть і раніших...
У ній без сумніву щось більше,
Щось неземне щось зовсім інше!
Моя розкішна грішна амазонка,
Моя любаска і моя малжонка
З гарячим серцем і юним тілом,
У неї духи забрали крила
Багато минулих життів тому.
Тепер в мені черпає силу:
Терзає криком вранішню пітьму!
*Любаска-коханка.
**Малжонка-дружина,жона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559106
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: Той,що воює з вітряками