Мегаполіс шумить під зірками
В синім бархаті вкраплений міст.
Ти зі мною, тримаєш руками,
Трішки вищий від мене на зріст...
Плинуть в пам"яті сірі сюжети,
Так безмовно, у повені дум,
Я зриваю їх - мертві портрети,
Аж на стінах потріскує струм.
Це як звільнення, зразу відчувши:
Вільність, схожу на подих вітрів...
І весну, у повітрі, зачувши,
Ми смакуємо зустріч світів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559152
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: Helen Birets