Стікає тушшю завіконний сад,
Утворюючи таловин кружальця,
А на дротах прищіпками висять
Птахи, піджавши перемерзлі пальці…
Вже капле сніг десь глибоко в мені,
Тече струмками крізь долонь пороги –
І райдуга танцює на вікні
В солоних бризках крапель карооких …
Я відчуваю Снігокоролев,
Розплавлених на сонячному вітрі,
В невідворотності ходи дерев,
Що лід ламають хмАрками в блакиті…
Десь миє Герда сяєво дзеркал
На волю зайців жовтих випускає –
І плямолапи в кривизні лекал
Крізь душу дня по усмішках стрибАють…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559153
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: ptaha