Сонце тікає від власного смутку
Небо з боєм дається зорям
Кожна літера шукає свою абетку
Кожен день підкорюється снам
Світ ілюзій і марев над нами
Ходить з вечора нашими головами
Тепло огортає думки ліжниками
Не дає відійти з смертельними ідеями
Світ не тут і не зараз
Небо давно не з нами
Душа вже не грає джаз
Відколи не машеш крилами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559191
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: Бєльський Денис