Живеш у своїй атмосфері
Кава гірка і сполохані ранки
У свїй маленькій сховалася ері
Де жорстокі встановлено рамки
Вхід чужим навік заборонено -
Брудними ногами по душі не топтатимуть
Твій замок самотній ніким не підкорено
Його секрети Іуди не знатимуть
Ти в сукню дощу одягаєшся
Він натхненний тобою співає французький шансон
Ти у віповідь грайливо йому посміхаєшся
А він дарує тобі жартівливий поклон
Поспішаєш весь час кудись без зупину
І місто стрічкою за тобою біжить
Ти відчуваєш велику провину
За кожну даремно згаяну мить
Смітник великий мозок нагадає
Повний спогадів і слів болючих стріл
Чому ж їх минуле не зжирає?
А береже з останніх сил
© Леся Приліпко, 21.10.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559198
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: Леся Приліпко-Руснак