Озброєна духом, освячена словом і волею,
Народжена світлом осяла нам праведну путь.
Постала над лихом відважною Жінкою-воїном
І прикладом гідним для тих, що пітьмою ідуть.
Додай нам надії, Надіє, у світі, що крається,
Де рветься на шмаття оте найрідніше, святе…
А хмари на небі, як гуси, що сірими зграями
Біду пеленають і плачуть не слізьми – дощем.
Недоля блукає, як митар, стежками зболілими
Здається , що невідь немає і краю-кінця.
Тримайся нам, рідна, кріпися – чекаємо, віримо
Ще сонце свободи засяє у наші серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559535
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: Леся Shmigelska