Назбирала в полі квіти –
із бажань всі пелюстки,
розкидав їх сивий вітер,
як любові паростки.
Та зове відгомін в полі,
знову кличе у політ,
й росинка на долоні –
діамантовий розквіт.
Я веселкою у косах
стрічки заплету свої,
пісня лине у покосах –
серце роз`ятрить мені.
Зустріч знову стежках –
мов лечу за небокрай,
та рум`янець на щоках,
слів кохання водограй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559583
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: Ниро Вульф