Я так сумую за тобою,
Й на фото глянувши твоє,
Душа не припиняє бою,
Так тільки серце сильно рве.
І біль і спогади турбують,
Ти лишила печаль одну,
Не дарувавши її шансу
Із часом досягти мету.
Я так безмежно шаленію,
Та втратив те чим я живу,
Тебе образити не смію,
Кохаю лиш тебе одну.
Шкодую сильно, не можливо…
Терпіти часто ось цю біль,
Я прошу шансу, одну дію,
Щаслива будеш ти повір.
А.А. Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко