відпові́сти
Любов`ю на нелюбов –
тільки Бог може…
Любов –
Іпостась неодмінна Божа…
тому і сказано: «…Божі діти» –
Батька рідного
не слухатись, не любити,
бо – не розуміти
а для чого Йому
неслухняних,
нелюблячих нас –
любити-терпіти?
бо діти! –
мають рости,
розумнішати,
себе і світи
пізнавати –
жити:
навча́тись любити
стежками тернистими,
кам`янистими
йти,
серця́ і ноги до кривлі́ збивати,
падати і вставати,
не знати чого шукати
і нарешті – Любов у собі знайти
у ви́явах
Красоти-Простоти-Доброти –
навчи́тись люби-Ти…
Бог терпеливий знає,
чого кожен із нас шукає –
допомагає,
чекає…
чи міг би примусити?
міг би… але
рабський по́слух – із при́мусу,
а любові із примусу не буває…
куди б не водили наші стежки,
проз які нетрі і болота́
мета – проста:
кожна звивиста
плутана кам`яниста дорога
приведе до Любові Ісуса Хреста ,
до Любові взаємної – людини і Бога:
Любов – це
до Світла розвинуті ум і серце,
і кожна людська дорога –
до Отчого дому прагне, до Любові-Бога
14.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559621
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: Валя Савелюк