Давай просто посидимо мовчки.
Не шукатимем правди й брехні.
Не вступатимем в суперечки -
Хто правий тут, а хто, на жаль, - ні.
Я не хочу розбору польотів -
Хто, коли, що сказав не те.
Мені достатній лише твій погляд
І… "волосся твоє сумне".
Ти знаєш, я б краще з тобою
Ось так мовчала би увесь час.
Ти б не кутав мене імлою.
Я б не мріяла вголос про "нас".
Ми би просто з тобою сиділи,
Спілкувалися поглядом лиш.
Так відчули б душі глибини,
А не холодні маски замість них.
Ми мовчали б про те, що не можна
Словами чи на письмі передать.
Щира посмішка, погляд кожний
Більше правди всилі сказать.
Не потрібно пустих обіцянок,
Виправдовувань, слів на вітер.
За вечором наступає ранок,
Без душі – не потрібно літер.
Не брешіть ви ніколи коханим,
Погляд скаже усе за вас.
На душі стає паскудно-погано,
Не завжди виліковує час…
13.02-14.02.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559686
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: Інна Куліш