Хроніка прийдешнього.6.
14.02.2015* 16:20
Із самого ранку мене переслідує жахлива картинка - маю надію, що коли я її зафіксую, то вона щезне із мене.
Ніч. Глуха ніч. Червона площа в Москві. Я дивлюсь на Мавзолей, а за моєю спиною ГУМ. Чи ЦУМ? Завжди плутав назви цих гігантських торговельних монстрів.
Навколо Собору Василя Блаженного, Спаської вежі, стін Кремля та окремих веж немов гнійний контур світиться потойбічним неприємно жовтим шнуром, а самі споруди завмерли темними масивами.
І від самих моїх ніг вся площа вимощена чорними закритими гробами, які лежать торцями до мене. Тиша. Зловісна тиша. Мертва тиша.
Дивлюсь ліворуч до Собору, дивлюсь праворуч - до Історичного музею - суцільне поле чорних гробів. Площа сам по собі має вертикальний вигін і тому чомусь ця суцільність гробів має особливо страшний характер.
Тиша.
Зловісна і мертва тиша.
Все неймовірно повільно починає танути в мені. Дуже повільно...
16:30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559699
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: Левчишин Віктор