ПІЗНЯ ОСІНЬ

Опале  листя  ледь  тріпоче
На  травянистім  килимку
Дике  кача  сумно  кряче
На  підмерзлому  ставку.

Із-за  драча  стара  кляча
Сліпим  оком  позирає
Сухоребра,  ще  й  не  зряча
Ледве  хвостиком  махає.

А  теля  товсте,  ледаче
(Кому  везе,  тому  везе)
То  приляже,  то  поскаче,
Траву  морожену  гризе.

Минає  осінь,  вже  неначе
Стара  зима  в  нас  на  підході.
То  завиє,  то  заплаче
Сова  мудра  в  димоході.

Зайчик  грає  на  скоку,
Дурне  теля  жує  мотузку,
Браконьєри  на  ставку
Підстрелили  дику  гуску.

А  сьогодні  вранці-рано
Кучугури  намело
Десь  в  кущах  там  два  фазани
Прячуть  дзьоби  під  крило.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559899
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: Омелян Курта