Нічого кращого немає,
Коли додому повертаєш.
Туди, де матінка стара
Тебе в своє віконце виглядає.
Здається все знайоме тут
Хоча недавно був дитинов
Ти вже дорослий, немалий
У спогади дитинства ти поринув .
Хоча роки для нас пройшли,
додому повертаємося знову.
Дивлюся я у рідну далечінь
Та дома вже нема нікого,
Та стежка заросла травою,
Паркан старий плющем обвився,
Та вже нема нікого.
Я один з думками я назавжди залишився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559904
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: Геник