Присвячується другу загинувшому в АТО.

В  такі  моменти,  хочеться  мовчати,
Хоча  повір,  душа  кричить.
Очі  будуть,  все  ж  чекати,
Що  ти  прийдеш,  хоча  на  мить.
Привітаєшся  із  нами,
Зітреш  сльози  на  лиці.
І  приходитимеш  днями,
Немов  Сонця  промінці.
Та  нажаль  настане  вечір,
Й  за  обрієм  ти  пропадеш.
І  усі  несказані  речі,
На  завтра  відкладеш.
Ранком,  будемо  чекати,
Силует  на  горизонті  твій.
Поки  будеш  мирно  спати,
У  своїй  країні  мрій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559956
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: 333