Я більше не писатиму вірші.
Нема думок,що ввічнити потрібно.
Стікає кров з болючої душі.
Я шити рани вже не вмію гідно.
А ти колись попросиш.Я не та!
У хустці старій,чобітки з дірками.
Реп'яхом обійняла пустота.
І виколола очі між душами.
Втішалась,що жалітимеш!..Пройшов
Собі тихенько,дріб'язок у жменьку...
Ти на душі моїй великий шов
Пошматував й забув мене,рідненький...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560130
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Джаннет Даклін