Завжди з нами

[i]Героям  Небесній  Сотні[/i]          
О,  Боже  мій!  Молюсь  Тобі.Тебе  благаю.
Прости,  спаси,  благослови,  бо  серце  крає.
Осіротіли  малюки,  в  сльозах  гарячих,
Небесна  Сотня  в  висоті  безмовно  плаче.

Він  в  небесах,  ти  подивись,  в  повітрі  синім.
Він  не  один  там,  не  один,  скажіть  дитині.
Чи  зрозуміє  вас  вона,  чи  зрозуміє,
Бо  батька  рідного  дитя  обняти  мріє.

Розгублені  і  мовчазні  ті  оченята,
Не  розуміють  дітлахи  де  їхні  тата.
Горять  свічки́  і  вдень,  вночі  там,  на  Майдані,
Горять  свічки...долина    квітів...без  кайда́нів,

За  що  дісталися  вони  такої  долі?
Хотіли  волі  на  землі,  для  ТЕБЕ  волі.
Та  де́  набрати  отих  сліз?  Де  їх  набрати?
Хто  скоїв  зло,  стріляв,  убив  -  усіх  за  грати.

Страшні  подіі  охопили  всю  країну.
Народ  повстав,  щоб  захистити  Україну.
Свою  рідненьку,  милу,  любу  нашу  Мати,
І  не  дозволить  на  коліна  їй  ставати.

Моліться,  люди,  на  землі.  Моліться  люди.
Нехай  скорботнії  слова  звучать  повсюди.
Нехай  горять,  горять  свічки  по  всій  країні,  
Небесна  Сотня  назавжди  в  сім'ї  єдиній.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560182
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Валента