Теплих пальців холод
Вибивав зі сну,
Нехай уже ніколи
Тебе не відпущу,
Хоч із своїх снів.
Із своїх снів.
Із своїх днів.
Із своїх мрій.
І чуттє - дощів.
Та ти приходь у гості,
Не в сні, а на яву,
Хоч в твому відголоссі
Я трішки поживу.
А потім знов прив’яну,
Мов листя восени.
І до твоїх ніг упаду,
Вітром зірвана з гіллі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560230
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: juliam