Якщо замовкнуть діти, заговорить каміння…

                                                               Це  ще  один  вірш  Івана,  правити  не  буду,
                                                               відчуйте  любов  і  гордість  цього  хлопчика
                                                               за  свою  Батьківщину.


     ***

Україно  моя,  ти  для  мене  єдина!
Ти,  як  Сонце  одне  у  Землі.
Я  благаю  тебе  не  ставай  на  коліна!
Не  віддай  свого  серця  пітьмі!

Ще  настане  той  час,  коли  станеш  ти  вільною
І  ми  будемо  в  мирі  зростать.
Я  візьму  той  рушник,  що  ми  з  мамою  вишили,
Підніму  його  вище  голів,
І  промовлю  я  голосно  з  гордістю  -
Подивіться  усі    -    це  Країна  моя!                          лютий  2015

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560227
Пряніков  Іван,  6-А  клас,  ліцей  208,  м.  Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560260
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: @NN@