Моє кохання – як терпке вино,
По самі вінця в келихи розлите…
Чому ж дурманить і п'янить воно,
Коли ні грама щастя не надпите?!.
Чому печаль, мов те вино, гірка…
І чорна хмара пропливла над нами?
А правдонька жорстока чом така?..
Навіщо знову гратися словами?!.
Хто більше винен в цьому: ти чи я? –
Вже недоречні будь-які питання…
Та все ще плаче доленька моя,
Що не зуміли вберегти кохання…
Пройшла любов… І лиш солодкий хміль
Тривожить душу і стискає груди…
А серце точить, розриває біль:
Як звірі, щастя наше розтоптали люди!..
Терпке вино, немов полин, із серця
По крапельці сльозою витікає…
А десь гітара плаче і сміється –
Й душа моя сопілкою співає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560337
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.02.2015
автор: РОЯ