Буду, коханий, все оберегом,
Ти тільки не рань мою душу.
Щоб моє серце не вкрилось смогом, -
Слово дане я не порушу.
Я - поет, єство роздягаю до нитки
Та у шмаття закутую тіло.
Тобі ж віддамся до останньої крихти.
Цілуй! Бери! Відверто і зріло!
Аби розімліла впала безсило
На твої руки дужо-ласкаві.
Щоби забула, як жить безкрило.
А ти служи Вкраїні! Славі!
17.02.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2015
автор: Валентина Ланевич