Минуть ці дні…

Війна  лютує,  зимно  в  Україні,
побита  "Градом"  матінка-земля.
Сховалося  за  хмари  небо  синє,
впав  сивий  сніг  на  золоті  поля.

А  на  снігу  страшні  криваві  плями.
В  жалобі  ненька  по  своїх  синах.
Вони  пішли  у  світ,  який  над  нами
десь  там  в  безмежних  вічних  небесах.

Приспів:
Але  минуть  ці  дні  холодні,
       прийде  весна  і  перемога  знов,
бо  з  нами  Бог  й  Небесні  сотні,
       надія,  віра  і  свята  любов!

Війна  одних  у  стрій  тісний  гуртує,
найкращих  викликає  на  двобій.
Життя  для  неї  нічого  не  вартує,
їй  байдуже  хто  грішний,  хто  святий.

А  іншим  сіє  в  серці  страх  і  смуту,
і  душі  ті  бере  у  свій  полон.
Цей  ворог  людства  має  вдачу  люту,
ману  наводить  й  вічний  зимний  сон.

Приспів:
Але  минуть  ці  дні  холодні,
       прийде  весна  і  перемога  знов,
Бо  з  нами  Бог  й  Небесні  сотні,
       надія,  віра  і  свята  любов!

Слава  Україні!
17.  12.  2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560515
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 18.02.2015
автор: natali.voly