Гуляй-поле понад степом козаків шука
Нема стріхи нема хати, лиш одна біда
Сльота хлопцям плює в очі, вітром обвива
Кулі свищуть понад вуха, гради бють щодня
Бережи їх Боже в полі, то чиєсь дитя
Вдома мати втира сльози, вигляда щодня
Чека марно, томить очі і сну їй нема
В хаті батько теж як струтий, сина вигляда
Повернеться сокіл ясний в зграї не літа
Прийде в хату до дівчини, щиро привіта
Прийде прийде син до дому скінчиться війна
Бог йому не дасть померти, бо ж одне диття.
Дайже Боже Україні мирного життя
Щоб не стукали у двері злидні нам щодня
Дай же Боже нам надію й спрагу до життя
Забери від нас неспокій, Матінка ж одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560616
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: Орися Ярова