Тільки ти не вмирай,
бо не час нам здаватися, брате.
Подивись - неба край
і розпечене сонце строкате;
по обличчі мороз,
а по серці слова "я чекаю..."
І здається, що ось
у руках наших ключик від Раю.
Але рано, зажди,
не спіши заглядати за двері!..
Бачиш? наші сліди
на снігу, а душа на папері.
Тільки ти не вмирай,
бо не гоже до мами труною...
Брате, чуєш? Чекай!
...Вражий "голос" розлився луною.
По обличчі вітри,
а по серці слова: " я вмираю...
Батьківщино, прости,
я не зміг вберегти Твого Раю..."
....................................
Тільки ти не вмирай,
бо не час нам прощатись з тобою.
Подивись, неба край
і розпечене сонце від болю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560684
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2015
автор: Ксенія Фуштор