Побачить мир, а не війну,
Забути ту страшну весну -
Єдина мрія всіх людей.
Ніхто не хоче більш смертей.
Ми хочем миру, не війни!
Коли почують нас пани?
Коли вже жити буде шанс?
Коли ж почуєте ви нас?
О мій народе! Все самі
Робити будем, мов німі,
Доки у влади будуть ті,
Хто платить гроші німоті.
Такий вже, люди, наш талан:
Братерська зрада, кволий пан.
Такий нам, люди, не́сти хрест.
Vivére militáre est!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560720
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: Божена Стефанко