На Волинь з Донецька звістка долетіла
Поїхали хлопці – війна погубила
22 травня, якраз на Миколи
Полягли за неньку молоді соколи
Чи ж то правда люди, що ж це з нами сталось?
Ми ж не раз із вами за руки братались,
Ми ж до вас із сіллю і хлібом ходили
То за що ж ви діток наших погубили?
Плаче Україна сльози проливає
Нехай Бог дасть миру, бо його немає
Скільки ж того горя будемо ще мати
Примирімось люди, бо одна в нас мати
То ж посіймо спокій, злагоду і жито.
Бог пошле нам ласку, легше буде жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560830
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.02.2015
автор: Орися Ярова