Не лай, мене, мамко, не лай
Не я змайстрував домовину
Серденько свое ти не край
Я не помер, лише згинув
Жалкую, жалкую що син
Карасиком серед ночі
Скидаеться, клином на клин
Люби його мамині очі
Дружину мою не карай
Зігрій своім серцем гарячим
Ще прийде до вас розмай
От побачиш, матусю, побачиш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560908
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2015
автор: Ольга Ратинська