Сиджу і слухаю чарівні звуки,
Мелодія стрімким потоком лине…
Відходять в небуття страждання муки,
Я утопаю в мріях в цю хвилину.
І бачу, як квітує сад весняний,
І відчуваю свіжий подих вітру,
І чую, ніби аромат духмяний
Пливе з мелодією у повітрі.
Відходить біль, я легко посміхаюсь,
Пригадую приємне і красиве.
За те, що вже забулося, не каюсь,
Щодня від ласки сонечка щаслива.
Лунає музика… Душа зігрілась,
І розтопився в серці холод білий…
Шкода, що роки швидко пролетіли,
Що сад відцвів і скроні посивіли.
25.08.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560995
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2015
автор: Martsin Slavo