Зійшлися знов Вода і Небо
У бурі, шквалі із сахань.
Чи може так воно і треба
Для ясних, сяючих світань?
А може істини краса
Глядить у очі лиш нещасним?
Нащадкам віри у Христа
Тим, хто горить і не загасне...
Тим, хто шукає вірних слів
Як молитов у давнім храмі.
Хто пронесе крізь сотні злив
Святий вогонь в одвічні брами...
Ми діти Правди, нам іти
Нога у ногу із питаннями
Ідем за серцем – відкриваємо світи
а іншим шляхом - навіть очі закриваємо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561135
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2015
автор: Катеринка