Грізні Гради гилять громи,
Донбас дихає вогнем,
Віє віхола у дзвони,
Люта смерть повзе плющем…
Зажевріла, загорілась,
запалала тут війна –
Розлилася, розлютилась,
розпаскудилась вона.
Ріже долі, рідних, друзів,
Рвані рани, гори трупів –
Що потрібно тій катюзі,
Звірині, що зветься Путін?
Сльози, сироти, свавілля,
Смерчі сіють свою смерть –
Валтасарове весілля –
Роги, ікла, хвости, шерсть!
«Руський мір» іде війною –
То гібридний, підлий «мир»:
Братовбивців купу гною
Надіслав москаль-упир.
Зі своїм собачим серцем
Суне сотнями скотина
Україна пече перцем,
Рве кадик сучого сина!
Скоро падло те сконає,
Здохне Путін у Кремлі,
Вже чорти його чекають,
Проклянуть і москалі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561221
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)