Я чекаю весни і рясту,
щоб до лісу піти й пропасти.
Задихнутись від мрій і дива,
Бо у рясті земля красива.
Бузкова, блакитна, рожева
впала килимом між дерева.
Пахне ліс травою і соком,
вільне небо втекло високо,
а навздогін сипнуло синню
щедро проліску, як дитині.
Стану думкою ряст топтати:
Щоб жили діти, батько ,мати,
Щоб родина була щаслива,
Щоб і нарік діждати дива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561248
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Онофрійчук Наталя