Ми подорослішали на ціле життя за рік.
Він нас змінив, ми вже не ті, колишні.
Загартував нас біль, наш дух зміцнів,
Ми стали іншими тепер. Так, ми вже ІНШІ.
Життю та смерті справжню ціну взнали!
Щоденні втрати... Що буває гірше?
Для праведної люті серця мало!..
Ми не погані і не злі, ми просто ІНШІ.
Сповна даємо своїм воїнам пошану,
А ворог трупами засіяв попелище.
Ми заберем своїх, омиєм рани...
Вони ж своїх, немов собак, кидають в ями...
Любов в нас Божа, і тому ми - ІНШІ!
Вже не замилите нам очі словоблуддям,
Ви, хто при владі, як в коморі миші!
Продажні депутати, мери, судді,
Ви не змінилися! А ми тепер вже ІНШІ!
Нас цінами, дефолтом не зламати,
І вже дух вольниці козацької не знищить!
Ми не пробачимо вам підлості та зради!
Ти, владо, пам'ятай: тепер ми ІНШІ!
Перед героями своїми ми склоняєм
Низенько голови у повоєнній тиші...
Нічого не забуто!.. Пам'ятаєм!..
Бо через ПОДВИГ ВАШ ми стали ІНШІ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561350
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Larysa