Навіщо та війна?
Навіщо кров братів нам проливати?
Навіщо матерям бійців страждати?
Навіщо та війна?
Що хочемо ми з вами довести?
Ми силой міряємось, мов діти.
Невже не можна в злагоді та мирі жити?
Що хочемо ми з вами довести?
Війна, безжалісна війна...
Гарматний постріл, кулі, кров,
Вже тисячі в могилу кинула вона.
А ще не все! Бо гинуть хлопці знов і знов.
Пройдуть роки... Вестиме мати дівчинку одну
Через село, яке попало під війну.
І згадуючи кулі свист, залпи гармат і ті руїни
Мати заплаче й скаже донці:
"Ось тут твій батько і загинув"...
Хіба ми прагнемо щоб наші діти
Дивились зі сльозами на сімейне фото?
Та клали біля пам'ятника квіти,
Згадуючи, шопенівські, траурні ноти?
Давай замислимось над цим, мій брате.
Подумайте, будь-ласка, люди,
Чи варто далі воювати?
Адже життя одне, і іншого - не буде!
[b]Ващ Щирий українець (В. М. Сакун)
"One [color="#ff0000"]love[/color] -- [color="#000dff"]Ukr[/color][color="#ffdd00"]aine[/color]"[/b]
( Вірш з твору "Сповідь солдата" -- http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562206 )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561366
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Щирий Українець