Яке це щастя чути рідну мову.
У цій гіркій, далекій чужині.
Це наче знову чую колискову.
І подих мамин, ніжний на чолі.
Мов бачу рідний дім і вишні.
І руту- мяту під вікном.
І потічок,верби розкішні.
І образ із розшитим рушником.
І при дорозі кущ калини.
І хліб духмяний на столі.
Росою скупані долини.
Цей плач мій- ностальгія у душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2015
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)