Весняний сонет

Весня́ні    натяки.    
                                                     Природа
Тепла    оголює    мечі.
Проте,    мороз,    неначе    злодій,
Краде́ться    містом    ще    вночі.

Візьме́    бурульку    десь    підвісить,
Щось    підморозить    де-не-де.
Та,    загало́м,    весняним    змістом
Наповнення    довкілля    йде!

Нехай    засніжені    поля    ще    -
Віщує    це    надурожай.
Відлигою    природа    плаче.
Стає    синішим    небокрай.

Ярилові    хвалу    возносим    
За    сніжну    зиму    -    щедру    осінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561396
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Юрij Бyжaнuн