бджола нашепотіла дзвони церковні,
додавши солодкий натяк на зцілення.
повні долоні весни
і сьогодні
я повертаюсь додому силою.
цілими стелями без подразнення,
снами під праскою окропілою.
схожість з гріхами,
на що я відказую-
тягнуть додому силою.
силою часу і тихої радості,
де карамельно гуде дитинство.
потяги, усмішки...
їм я відказую:
знаєте,
марна уся ваша відстань...
шепіт дрижить на устах схвильовано
і неодмінно гірчить "ніколи".
я поспішаю в цей дім по новому,-
танці святкові виводять бджоли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561415
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Biryuza