Моя ти мово,мово солов*їна,
Дзвінка й прозора,мов вода із джерела,
Ти ніжна, як роса ранкова,
Мов райдуга в кольорах,дощова!
Моя ти мово,мово неповторна,
Ти насолода весняних медів,
Квітковим подихом у серце линеш,
На крила соколів,тай силою вітрів!
Моя ти мово,мов морська перлина,
Виблискуєш відлунням синіх гір,
Тебе леліяти й на вік славити буду,
В мені,живеш,ти пам*яттю дідів!
Моя ти мово,мово калинова,
Той кришталевий дзвін,
Дзвіночків польових,
Лунаєш люба голосом діброви,
Таким дзвінким,немов дитячий сміх.
Любім її,за велич,за свободу,
За дух Шевченка,за слова Каменяра!
Не зганьблена ніколи вона буде,
Прославлена у поколіннях,на віка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561431
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Леся Утриско