Моя рідна мово, ти моя криниця,
Там високо в небі клекіт журавля.
Для і моєї наче чарівниця
У гаях дібровах пісня соловя.
Рідна моя мово,
серцю барвінково,
коли рідне слово,
я кладу до ран.
Притулю з любовю,
трепетом наповню,
знов його промовлю – 2 рази
зазвучить орган.
Моя рідна мова, червленна калина,
Звеселяє душу під вікном росте.
Зігріває в стужу, як весільні вина,
У зеніті літом сонце золоте.
Пр.
Моя рідна мово, промінь у тумані,
Без тебе сліпий я, без тебе пітьма.
Без вітрил я наче човен в океані,
Як тебе не чую на душі зима.
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561457
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: Дід Миколай