Як. Єдиній онучці Елішці

Два  рочки..,  а  вчитися  треба!..
Сусід  (не  в  таких  ще  літах)
Комп’ютер  лікує  і  в  небо
Замріяно  каже  вже:  ”Ах!”

Тож  книжку  візьму  разом  з  татом,
Огляну  хоч  царство  тварин:
(Такий  в  цьому  світі  наш  фатум    –  
Пізнати,  сягнути  причин...)

А  що  ж  ото  чорне  й  рогате,
В  спідниці,  що  нижче  колін?  
А  очі,  напевно,  лупаті
Не  бачу:  з  волосся  заслін.

До  тата  голівку:  “  Скажіть,  як?
Ви  знаєте  все,  в  цім  мастак,
Як  зветься  бугай,  та  пошвидше!»
“Він  так  називається:  Як!”

 -  Він  Так  називається,  як?
 -  Він  Як  називається  так!
…………………………………………..
Дивлюся,  кручуся,  гублюся:
Не  так  називаю,  а  як?
До  Вас  я,  читачу,  звернуся:
“Ну,  як  його  звати,  ну,  як???”

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561548
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: leoniddebelyy