Відриваєш повільно з основи,
Чергову, ледь прив’ялу пелюстку,
Відриваєш пелюстку знову,
І пелюсток вже зовсім не густо…
І підхопленим вітром нізвідки,
Їм летіти кудись нестримно…
А стебло без пелюсток - не квітка…
А стебло без пелюсток – дивне…
І розчавлене на узбіччі,
Де пройшло вже людей чимало,
Привідкривши востаннє вічі,
Непотрібно-забутим стало...
21.02.2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561591
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: Victoria Ivanitska