Мамо, рідно моя, сивокоса,
Ти не плач, бо я вже у раю,
Тут Господь всіх Героїв приймає,
З ними й я, з ним усі, що прийдуть.
Тільки тут ми не знаємо зради,
Молим Бога за Вас і дітей,
І з Майдану небесної правди,
Ми ще правду на землю вернем.
Ми всі разом, нажаль нас багато,
Бо ми йшли за народ, за життя,
Але ніде ту правду сховати –
Не дали нам брехливого брата,
Із держави навіки прогнати,
Не простіть їх за наші життя!
Де ж тепер тії танки, гармати,
Все розкрали свої супостати,
І забули, що правда одна,
І що вилізе враз із мішка.
І тоді вже і кара народу,
І Господняя кара страшна.
Мамо, рідна моя, сивокоса,
Ти не плач, не муч душу свою,
Я ж тепер у раю, із братами,
Посилаєм Вам думку одну –
Ми єдиний народ, ми держава,
То ж відстоюйте правду свою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561633
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.02.2015
автор: Співак