Привіт, собако, як зараз життя,
Як нова віла, жінка як і діти?
Багато грошей залишилося в тебе?
Достатньо щоб до смерті порадіти?
А совість як? Пробач, забув,
Що в тебе совісті із роду не було.
Так само як немав в душі святого.
Коли у всіх у голові гуло
Від того, коли кинув ти гранату,
А потім біг ти за людьми
І добивав як лютого собаку!
Ти бив усіх підряд по голові,
Не дивлячись дитина то чи жінка.
Асфальт покритий снігом у крові.
І труп... Відбита там печінка...
Пишаєшся, що швидко заробив,
Таку кількість грошей для щастя?
А в церкві ти коли востаннє був?
Коли востаннє був ти у причастя?
Вже рівно рік, а ти й не сповідавсь
Ти не просив пробачення у Бога!
Ти демонам низенько поклонивсь...
Лише у пекло йде твоя дорога.!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561658
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: Хворий Джентльмен