МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Кому венец: богине ль красоты
Иль в зеркале её изображенью?
Поэт смущён, когда дивишься ты
Богатому его воображенью.
Не я, мой друг, а божий мир богат,
В пылинке он лелеет жизнь и множит,
И что один твой выражает взгляд,
Того поэт пересказать не может.
ПЕРЕКЛАД:
Що слІд вітати: справжнюю красу,
Чи в склі дзеркальному її відбиток?
Поет ніяковіє, бо йому
Докір в надмірності уяви — вирок.
Не я, не я богатий — світ навкруг,
В пилинці пестить він творіння боже.
Що поглядом ти висловиш, мій друг,
Того поет розповісти не може.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561782
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2015
автор: Віктор Чернявський