Соняхи,соняхи,соняхи
Повертають голівки до сонечка.
Бігало наше дитинство босоніж,
Мов коня, осідлавши соняшник.
Аж дорогою ген курилося,
Та раділо воно, не журилося.
Потім гайда до річки купатися,
Далі знов до смеркання гратися.
Вранці ж ліньки так прокидатися,
Кольорові сни додивлятися,
Поки ніжно всміхнеться сонечко
Соняхом, соняхом,соняхом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561794
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський