Думки минулого життя,
На фото спогади щасливі,
Де були ми й наше маля,
Здавалося б навіки милі.
І час що нас так об’єднав,
Даремним він не був ніколи,
Я твердив чітко й щиро знав,
Що я кохаю що хвилини.
Хвилинами цього життя,
Що дарували тільки радість,
І прокидаючись щодня,
Із поглядом кохаю я.
А ти лиш стверджувала те…
Що бути поруч ти бажала,
І ніжним поцілунком лиш,
В обіймах сильно обгортала.
Ми дарували так тепло,
В відношення іскру кохання,
Що полум’ям вверх понесло,
На зірку глянувши бажання.
Загадуючи тільки те…
Щоб нас кохання не минало,
І всі ті щирі почуття,
Ніколи так не затухали.
Щоб в них завжди весна була,
І квіти гарно розцвітали,
Нагадуючи так лиш нас,
І сонця промені ласкали.
Ми йшли дорогою життя,
Минаючи усі негоди,
Долали вірно перешкоди,
І впевнено ішли вперед.
Бажання жити цим життям,
Об’єднувало в одне ціле,
Частинку гарного буття,
Лиш здумавши так про дитя.
Та час невпинно лине в даль,
З’явився холод і печаль,
Надії на життя щасливе,
Минають кожної хвилини.
Так гасне полум’я котре…
Життя сім’ї лиш береже,
Хоч й вітром зносить почуття,
Які тримає лиш душа.
І в сильній болі береже,
Гадаючи що ще не все…
Та не бажаєш ти лиш цього,
Кохання просто не було!!!
І ствердження ці крають душу,
Та я терпіти все це мушу,
Адже кохаю сильно я,
Тепер це мрія лиш моя.
Життя котре було щасливе,
Різноманітне і бурхливе,
Для сина повне радощів,
Він мав усе чого хотів.
І піклування двох батьків,
На користь лиш йому було,
Усе чого я лиш хотів,
Життя для нього з радощів.
Та ти закреслила усе,
Гадаючи що вірно це,
Так здумавши егоїстично,
Експериментом охрестивши!!!
І кинувши в важкі часи,
Полинула ти до батьків,
І зрозумівши лиш одне…
Заради них ти кинеш все.
З байдужістю про цю сім’я,
Руйнуєш ти Миколкину,
І це помилка назавжди,
Тоді із нею життям йти.
Життям важким, часом підступним,
Ти зрозумієш це відчутно,
І бумерангом в це життя,
Повернуться твої слова.
Та як не гірко на душі,
Є фото що зігріє дні,
Що не полишить в самоті,
Ті спогади в нашім житті.
А.А. Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко