Великі сили викликають не менш великі почуття
І ти, як лицар, ідеш робити свій не менш великий подвиг,
На цей вівтар поставивши своє таке мале життя
У 20 років розумієш, що життя, як шлях, веде тебе до гробу.
________________________________________________________
Ти мічешся мов та комаха
Серед великих чорних павуків.
День у день лиш чуєш "Ти невдаха!"
Так невдаха. Та так само як і всі.
Опустиш голову і йдеш
В пивну, що біля дому.
Пройдеш і Не зайдеш.
А відчувати будеш тільки втому.
І ціль знайти чомусь не можеш,
Стоїш як проститутка на панелі.
Заплатять побільше ти й заложиш
І честь, і душу, і дим, що є в легенях.
Та в певній мірі тобі це до вподоби,
Доказувати всім направо і наліво
Що, все таки, о́дин в полі воїн
А не лиш просто
Тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562001
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2015
автор: Андрій Галенда